Книга пам'яті
| ЧЕПЕЛЮК Володимир Миколайович |
 |
14.05.1992 – 03.07.2014
сержант, старшина роти 80-ї окремої високо мобільної десантної бригади Збройних сил України Загинув 3 липня 2014 р. на борту БТР від вибуху гранати, випущеної з РПГ терористом, під Слов’янськом. Указом Президента України №640/2014 від 8 серпня 2014 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 3 грудня 2014 року на головному корпусі ліцею-інтернату відкрито меморіальну дошку |
 |
| НІКІТЧУК Павло Олексійович |
 |
17.06.1995 – 26.02.2022
Старший солдат Військовий за контрактом Збройних сил України. Загинув у ході російсько-української війни під час оборони Василькова (Київська область). Указом президента України від 4 березня 2022 року № 105/2022 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. |
|
| ПАНАСЮК Федір Петрович |
 |
14.11.1993 – 01.03.2022
майор, військовослужбовець Збройних сил України Майор Федір Панасюк поліг 1 березня 2022 року під час оборони Києва від російських окупантів. Офіцеру назавжди залишилось 29 років. Народився в селі Зносичі Рівненської області. Там навчався у школі, яку закінчив із відзнакою у 2008 році. У 2010-му закінчив Острозький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2015-му – Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Був розподілений на службу до Головного управління розвідки Міністерства оборони України. З початком повномасштабного російського вторгнення Федір брав участь в обороні столиці. За весь період своєї служби офіцер неодноразово був відзначений командуванням нагородами, зокрема нагороджений медалями «10 років сумлінної служби» та «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня, а посмертно – орденом Богдана Хмельницького III ступеня. «Федір був життєрадісною людиною, люблячим чоловіком і сином, турботливим татом, вірним другом, душею компанії, до нього всі тягнулися і любили проводити з ним час, бо він любив допомагати і йти всім назустріч, чесний, чуйний, щедрий, добрий, сміливий і відданий Україні громадянин», – зазначила його дружина Тетяна. Поховали Героя в рідному селі, де на його честь перейменували одну з вулиць.
|
 |
| ГУДАЧЕК Владислав Олександрович |
 |
16.04.2001 – 25.04.2022
випускник ліцею 2018 року
Загинув під час виконання бойового
завдання під Лиманом (Лисичанськом). Група з 4 військовослужбовців на автомобілі вийшла на мінування ворожої
території. У визначений час не повернулись. Відправлений безпілотник виявив
підірваний автомобіль (міна або ПТУР), всі четверо загинули.
«Я —
спецназ, і мене не зламати!» — завжди говорив Владислав. І дотримався
свого слова — його не зламали… Він навіки залишився в когорті нескорених та
незламних, що з небес і надалі боронитимуть свою священну батьківську землю.
Указом
президента України від 2 червня 2022 року № 384/2022 нагороджений орденом «Богдана
Хмельницького» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані
дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності
України, вірність військовій присязі. |
|
| СУПРУН Артем Олексійович |
 |
10.01.1999 – 03.05.2022
випускник ліцею 2016 року, старший лейтенант Державної прикордонної служби України
Серце Артема зупинилося під час виконання завдань із захисту Батьківщини на території Запорізької області в ході російсько-української війни.
|
| КРАВЧУК Костянтин Геннадійович |
 |
23.04.1993 – 19.07.2022
капітан Сил спеціальних операцій Збройних сил України
19 липня
2022 року група спеціального призначення під командуванням капітана Кравчука
Костянтина Геннадійовича отримала завдання з ведення спеціальної розвідки та у разі виявлення знищення живої сили та техніки противника в районі н.п. Гракове.
Близько 14.20 група спеціального призначення в складі якої перебував військовослужбовець
проводила корегування вогню артилерії, в наслідок чого було пошкоджено техніку
противника. Близько 14.40 почався вогневий контакт з противником. Капітан
Кравчук Костянтин Геннадійович завдав вогневого ураження, зблизився з
противником та застосував ручні гранати, з метою подавлення вогневих засобів
противника. Разом з тим, капітан Кравчук Костянтин Геннадійович потрапив під ворожий
обстріл з боку противника та від отриманих поранень загинув на полі бою. Указом
президента України №456/2023 від 28 липня 2023 року нагороджений
орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
|
|
| МІЗЮРКО Максим Анатолійович |
 |
18.03.1997 – 17.07.2022 випускник ліцею 2014 року
капітан-лейтенант Військовослужбовець Сил спеціальних операцій Збройних сил України
З березня 2020 року проходив службу у 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого – частина спеціальної розвідки ССО Збройних сил України. Служив на посаді командира диверсійно-розвідувальної групи. Постійно вдосконалював свої вміння і навички,
закордоном пройшов курси водолазів та інструктора з плавання. Максим Мізюрко загинув 17 липня 2022 року, під час виконання бойового завдання у Херсонській області, Бериславського району, поблизу с. Зарічне. Повертаючись з
бойового завдання автомобіль з групою підірвався на міні. |
|
| ГОНЧАРУК Роман Юрійович |
 |
01.07.2001 – 08.02.2023 випускник ліцею 2018 року Лейтенант Військовослужбовець Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Загинув на південному напрямку |
| САМКОВСЬКИЙ Юрій Ігорович |
 |
06.05.1989 – 02.09.2023 випускник ліцею 2006 року |
| ХАРЧУК Юрій В’ячеславович |
|
23.04.1987 – 11.09.2024
Рядовий, солдат 24 ОМБР
3 грудня 2023 проходив військову службу в частині А0998 м. Яворів. У січні 2024 відправився в Донецьку область. Пройшов бої під Торецьком, Нью-Йорком, Часовим Яром. Був кулеметником 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 24 ОМБР. Свій останній бій провів поблизу н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району. Загинув внаслідок скидів боєприпасів з БпЛА противника по позиціях, отримавши множинні осколкові поранення, які виявилися несумісними з життям. Нагороджений почесною відзнакою Командувача військ оперативного командування «Захід» за досягнення у військовій службі. |
 |
| МУКОСІЙ Богдан Володимирович |
|
10.12.1971 – 19.09.2024
Народився 10 грудня 1971 року в с. Хорів Острозького р-ну Рівненської обл. Після закінчення Хорівської загальноосвітньої школи здобув фах фотографа в Острозькому середньому профтехучилищі №13. З 1990 по 1992 роки проходив службу в Збройних силах. У 1992 році розпочав свій трудовий шляхяк керівник фотогуртка в Острозькому районному Будинку школяра, з 1997 по 2006 рік працював фотокореспондентом районної газети «Життя і слово», кілька років присвятив роботі в приватному фотосалоні в Острозі, тож чимало острожан мають у сімейному архіві фото, зроблені Богданом Володимировичем. З вересня 2012 року працював лаборантом в Обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в м.Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради, але улюбленої справи не забував, за допомогою фотокамери фіксував усі ліцейні заходи, зберігаючи в такий спосіб нашу історію. Був мобілізований до лав Збройних сил України 09.04.2024, проходив службу в 61-й окремій механізованій Степовій бригаді. Загинув 19 вересня 2024 року в с. Черкаська Конопелька Суджанського району під час бойового завдання в ході Курської операції. Колеги та вихованці ліцею завжди пам’ятатимуть щирість та добрі справи Богдана Володимировича, які він залишив по собі в нашому ліцеї. Вічна слава Герою!
|
|
| СОРОЧИНСЬКИЙ Ілля |
 |
08.08.2002 — 08.11.2024
|
|
